Cocaine Боливия КОКАИН Columbia Новоалтайск

Йоу, чуваки! Вот я сижу, думаю, что бы такое рассказать, и тут вспоминаю свой последний запредельный поход с друзьями. Это было что-то, село так, сразу стимульнуться, ну ты понимаешь о чем я! И конечно же, перед тем, как начать нашу хардкорную экспедицию, нужно было найти пару закладок. Короче, чуваки, я расскажу вам, как все происходило, да так, чтобы вы в пятак не шили, ладно?

Начну с того, что я сел сказать своим братишкам, чтобы они скинули деньжат, потому что я собирался совершить мега айф. Чо, я же личность, которая ничего не отменяет!

Собрались мы, значит, вечером и пошли на тусовку, чтобы найти пару дилеров. Там в одном клубе сидел один наш камрад, который сказал, что может помочь нам с копьем. Ну, мы, конечно, сразу согласились, ведь хотели же покурить не через задницу!

Пару часов мы в городе ходили, пока не нашли своего нового дружка. Ему было пофиг, кто мы, главное, чтобы штуки у него брали!

Ну вот, договорились мы с дилером, и он привел нас к своему денежному холодильнику, где хранились его драгоценные закладки. Честно говоря, я впервые видел такое разнообразие наркотиков! Там и кокаин, и гертруда, и много всего на выбор! Я чуток подумал, но потом сказал себе: "Да ладно, ебашить надо всем!"

Взяли мы себе по дозе, заглянули в бар, чтобы отметить нашу находку, а потом пошли готовиться к походу. У нас конечно, как и положено, были наши косяки, понимаешь, что я имею в виду!

На следующий день мы собрали свои вещи, закупились провизией и отправились в наше приключение. Честно говоря, я уже употребил свое копье на утро, чтобы расслабиться и быть в настроении для подвигов!

И так, мы шли целый день, смеху и радости было предостаточно! Где-то на полпути я почувствовал, что меня начинает подкумаривать, ну я тут же решил принять еще одну порцию. Ведь почему нет, если это все делается для лучшего настроения!

Прошел уже весь день, и мы решили поставить наш лагерь на горную вершину. Там была потрясающая панорама и мы решили просто сидеть и наблюдать, как солнце заходит за горизонт.

А потом, друзья мои, произошло то, что просто нельзя описать словами. Мы вошли в свое состояние, каждый по-своему. Я даже немного поверил, что могу летать! Честно, я был таким глубоко в концентрации, что не хотел, чтобы это заканчивалось.

Я сижу на этой вершине, держу свою последнюю закладку кокаина и думаю, какие же это реально крутые эмоции. Каждая клеточка моего тела буквально искрилась, и даже мозг, кажется, работал на овердрайве! Нам казалось, что мы стали непобедимыми, что можем покорить все горы и долины этого мира.

Честно говоря, я даже не знаю, сколько времени мы сидели на той горе. Может быть, это было несколько часов, а может и несколько дней. Мы просто были вне времени, все вокруг казалось лишь воображением нашего наркотического ума.

А потом, наконец, нам пришлось спуститься с той вершины. Как я сказал, что мы стали непобедимыми? Да, мы конечно молодцы, но не до такой степени. Внизу нас уже ждали наши друзья, которые не стали подниматься с нами. Им почему-то не понравилась идея полностью отключиться от реальности, но что они понимают! Нам же все было пофиг!

Несмотря на то, что нам было тяжело идти, мы все равно улыбались. Какие-то странные вещи происходили с нашими телами, но мы не обращали на это внимание. Ведь нам было уже все равно, главное - просто продолжать идти и стимульнуться дальше.

И вот наконец мы вернулись в город. Вроде бы ничего особенного, но мы знали, что это было нечто большее, чем просто поход. Мы прожили за эти дни несколько жизней, и теперь нам стало немного грустно, что все это закончилось.

Но что поделаешь, такая наша жизнь. Сегодня ты в нирване, завтра уже в косяках. Но это никак не останавливает нас, ведь мы все равно продолжаем искать новые смыслы и ощущения, хотя бы через закладки и копье.

Так что, чуваки, не судите строго, каждый идет своим путем. А мы, наркоманские рэперы, продолжаем нашу жизнь, будто ничего не произошло. Мы живем в своем мире, где все наши капризы и желания исполняются.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!